Алфавіт та типи даних мови Pascal

Алфавіт та типи даних мови Pascal

Алфавітом називається сукупність символів, які можна використовувати в мові програмування. Для мови PASCAL це такі символи: A,B,…,Z; a,b,…,z, _ (символ підкреслення), 0,1,2,…,9.

Спеціальні символи: +  -  *  /  =  <<span style="">    .  ,  ;  :  @  ‘  (  )  [  ]  {  }  #  $ ^. Символ “проміжок” ніяк не визначається, це “пусте місце” між якими-небудь конструкціями.

За допомогою символів алфавіту можна складати різноманітні конструкції: постійні, змінні, оператори, тощо.

Постійна змінна (константа) не змінюється в процесі програми. Є декілька видів констант.

     Числові константи – цілі та дійсні.

Приклади цілих констант: 

      158                  -65                 38456 

     Дійсні константи можна записувати одним з двох способів: 

1)  24.865                     -0.36

2)  0.24865Е+2             -0.36Е0 

     У цілій константі немає ні крапки, ні коми, а в дійсній константі записується так звана десяткова крапка (а не кома).

     Символічна константа – це один символ у лапках.

     Приклади: 

 ‘a’                       ‘+’ 

     Рядкова константа – це послідовність символів в лапках, наприклад: 

 ‘Купуйте IBM PC AT’ 

     Логічні константи визначаються словами True та False, відповідно “істине” та “хибне”.

     Невідємними елементами кожної програми є змінні. Змінні визначаються іменем, яке починається з литери та може мати в середині цифри та знак підкреслення. Великі та малі літерив іменах не розрізнюяться.

     Приклад: 

 A        Xsum         Kilkist         Rik1999        Dunamo_Kuev 

Довжина імені може бути, яка завгодно, але транслятор “розуміє” тільки перші 63 символи.

     Змінна одержує та змінює (може і не змінювати) своє значення в процесі роботи програми.

     Кожна змінна повинна бути описана на початку програми після слова Var. При цьому вказується тип змінної. Для цілої змінної всі типи наведені в таблиці 1. 

Таблиця 1

Всі можливі типи дійсної змінної наведені в таблиці 2

Таблиця 2

Стандартний тип для дійсної змінної – Real. На відміну від інших мов програмування в системі PASCAL треба обов’язково описувати всі змінні на початку програми.

Приклад: 

Var  A, B: Real;

              X: Double;

              I, J, K: Byte;

              M: Integer; 

     Для опису символьних змінних вживають тип Char, рядкових - String, логічних – Boolean.

     Найбільша довжина рядку складає 255 символів, у квадратних дужках вказують довжину для конкретної змінної. Якщо довжина не вказана, то автоматично  береться – 255.

Приклад: 

Var Z, Buk, Sim: Char;

        Str: String [20];

        S: String;

        Q, R: Boolean; 

     Обробка даних виконується в виразах та операторах присвоєння. Оператор присвоєння має загальний вигляд:

     А := В;

 де А – проста або індексована змінна,

      В – вираз.

     При виконанні оператора спочатку обчислюється вираз, а потім результат присвоюється змінній А. При цьому повинна бути сумісність типів по присвоєнню. Існує багато випадків сумісності типів, головні з них такі:

• А та В являються цілими типами та значення В попадає в діапазон значень А;
• А та В – дійсні типи та значення В попадає в діапазон припустимих значень А;
• А – дійсний тип, а В – цілий (але не навпаки);
• А та В – рядкові дані;
• А – рядок, а В – символ.

Приклади операторів присвоєння: 

Var A, B, C: real;

       I, J, K: integer;

        R1, R2: string [20];

        S1, S2: char;
…………………………

      K:=I div J;

      C:=A + B/2;

      R1:= ‘текст’;

      R2:=R1;

       S1:=’*’;